Очі (Ти Ховаєшся В Снах) - Тік

Ти ховаєшся в снах, ти живеш у думках.

Ти існуєш насправді, в чужих казках.

З’являєшся вдень і як сонце зникаєш,

А ночами у снах чужих блукаєш.

Там, на синьому тлі блаженної ночі

Ти ховаєш свої смарагдові очі.

У морській глибині, на казковій струні,

Ти тихенько співаєш, свої пісні.

Ти не маєш будинку, своєї оселі.

Ти боїшся заснути в чужій пустелі.

Тікаєш від привидів, ранком від снів,

У пустому відлунні несказаних слів.

А на синьому тлі блаженної ночі

Ти ховаєш свої смарагдові очі.

У морській глибині, на казковій струні,

Ти тихенько співаєш, свої пісні.

Ти повіриш у казку, ніжну й чарівну,

Де принц, як завжди, відшукає царівну.

Капають сльози на мокру подушку,

Бо у світі не може бути дві попелюшки.

І на синьому тлі блаженної ночі

Ти ховаєш свої смарагдові очі.

У морській глибині, на казковій струні,

Ти тихенько співаєш, свої пісні.

Арманда тығыласың, ойда өмір сүресің.

Сіз шынымен де басқа адамдардың ертегілерінде барсыз.

Күндіз көрініп, күн сияқты жоғалып кетесің,

Ал түнде басқалардың түсінде адасып кетесің.

Онда, бақытты түннің көгілдір аясында

Изумруд көздеріңді жасырасың.

Теңіздің тереңінде, ертегі жіпте,

Жайлап айтасың, әндеріңді.

Үйің жоқ, үйің жоқ.

Біреудің айдаласында ұйықтап қалудан қорқасың.

Аруақтардан қашасың, Таңертең арманнан,

Айтылмаған сөздердің бос жаңғырығында.

Бақытты түннің көгілдір фонында

Изумруд көздеріңді жасырасың.

Теңіздің тереңінде, ертегі жіпте,

Жайлап айтасың, әндеріңді.

Сіз ертегіге сенесіз, нәзік және сүйкімді,

Ханзада, әдеттегідей, ханшайымды қайдан табады.

Ылғал жастыққа жас тамады,

Өйткені әлемде екі Золушка болуы мүмкін емес.

Бақытты түннің көгілдір фонында

Изумруд көздеріңді жасырасың.

Теңіздің тереңінде, ертегі жіпте,

Жайлап айтасың, әндеріңді.